- винаймати
- -а́ю, -а́єш, недок., ви́наймити, -млю, -миш; мн. ви́наймлять; і ви́найняти, -йму, -ймеш, док., перех., діал.Наймати що-небудь, арендувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
винаймати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
наймати — найняти 1) (приймати для виконання якої н. роботи за певне винагородження, за плату), брати; набирати, набрати (певну кількість); підряджати, підрядити 2) (брати що н. за плату в тимчасове користування), винаймати, винаймити, винайняти;… … Словник синонімів української мови
винайм — у, ч., діал. Дія за знач. винаймати … Український тлумачний словник
винаймити — див. винаймати … Український тлумачний словник
винайняти — див. винаймати … Український тлумачний словник
коморувати — у/ю, у/єш, недок. Мешкати у чужій квартирі, хаті, винаймати житло; квартирувати … Український тлумачний словник